Вперше в рамках програми Інтернет свободи Ініціатива з верховенства права Американської асоціації юристів (далі - ABA ROLI) в Україні, відбулась міжнародна дводенна онлайн-конференція “Пошук балансу між Інтернет Свободами, Свободою вираження поглядів онлайн та потребами національної безпеки в Україні”.
Експертне обговорення пройшло спільно з партнерами: Координаційним центром з надання правової допомоги, ГО «Платформа прав людини» та Центром громадянських свобод протягом 30 червня та 1 липня 2020 року на платформі ZOOM.
Перший день онлайн-конференції був присвячений міжнародному праву, Інтернет Свободам та кібер-операціям.
Відкрив захід Дмитро Філіпенко директор ABA ROLI в Україні, подякувавши організатрам та ексепртам він зазначив, що Американська Асоціація Юристів працює в сфері свободи вираження поглядів в інтернеті вже багато років. Українська програма Інтернет Свободи є логічним продовженням попередньої програми, яка реалізовувалась в 11 країнах нашого регіону: “Ми будемо набудовувати всі наші досягнення з попередніх програм попередніх регіонів. Сподіваємось, що ця програма стане в нагоді для розвитку дотримання свободи вираження поглядів в інтернеті у нашій країні.”- підкреслив Дмитро.
Олександр Баранов, в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги, привітавши учасників конференції зазначив, що система безоплатної правової допомоги зараз плідно працює не тільки з питання надання безоплатної правової допомоги, але й в напрямку правопросвітництва. Тож співпраця з ABA ROLI в рамках програми Інтернет Свободи допоможе розвинути знання наших співвітчизників щодо того, як можливо використовувати інтернет, виражати свою думку та які в нас є права свободи онлайн: “У нас час є дуже болючим питання щодо розуміння свободи вираження слова в інтернеті. Оскільки наразі відсоток проникнення суспільстві в інтернет складає щонайменше 75%, ми все ж таки повинні розуміти, які права у нас, та як безпечно користуватися інтернетом.” - сказав він.
Олександр Бурмагін – виконавчий директор, ГО «Платформа прав людини» зазначив, що Платформа прав людини працює в напрямку свободи слова довгий час, маючи пул експертів практиків та аналітиків, які в тому числі здійснюють постійний моніторинг порушення цифрових прав в України.
Олександра Матвійчук голова правління ГО “Центр громадянських свобод”, привітавши учасників звернула увагу на те, що питання балансу між інтернет свободою та потребами національної безпеки є вкрай важливим: “Ми стикнулися з цим питанням практично, зокрема через роботу над законодавчими актами. Всі ці роки урядові органи говорили більше лозунгами, а ніж експертними дискусіями, тому сподіваємось, що такі заходи допоможуть знайти відповіді на питання, які хвилюють та змінити ситуацію на краще”, - висловила сподівання Олександра.
Національні та міжнародні експерти говорили про норми українського та міжнародного законодавства, типологію кібероперацій у кіберпросторі, контрзаходи та санкції онлайн в інтересах національної безпеки країн та інші питання, зокрема обговорення торкнулось таких питань:
- огляд норм міжнародного права та юридичного процесу щодо національної безпеки, Інтернет Свободи, Свободи вираження поглядів онлайн;
- міжнародні стандарти суверенітету країн та можливості впливу на внутрішні державні справи;
- тематичні дослідження: вибори Президента США у 2016 році, та інші.
Першим спікером виступив Артуро Дж. Каррільо – практикуючий професор права, директор-засновник Міжнародної клініки з прав людини при Школі права Університету Джорджа Вашингтона, співкерівник проекта з питань Інтернет свободи у світі.
В рамках першої сесії Артуро Дж. Каррілло розглянув питання національної та кібербезпеки відповідно до міжнародного права. У своїй доповіді здійснюючи огляд міжнародного права та процесу Артуро розпочав з основ міжнародного права, зокрема зазначив, що в його основі лежить обмежений перелік визначених джерел, які включають міжнародні договори - договірні угоди, що укладаються та підписуються державами, та міжнародне звичаєве право, а також інші менш поширені форми джерел. На Україну поширюється дія трьох різних зводів норм міжнародного права: міжнародного права щодо відповідальності держав, міжнародного гуманітарного права та права людини. Крім того, міжурядові механізми, за допомогою яких розробляються такі міжнародні норми, визначають окремий напрям: міжнародний правовий процес, який зазвичай стосується того, яким чином здійснюється право. Він орієнтується на інститути, гравців, механізми та процедури, які відповідають за розроблення, обговорення та прийняття міжнародних норм.
Дмитро Коваль, доктор міжнародного права, викладач кафедри міжнародного права та законодавства ЄС НаУКМА, дослідник у Стенфордському університеті, доповнюючи Артуро в контексті загального огляду міжнародного регулювання та міжнародної практики розкрив питання інтернет свободи в Європі. Зокрема він зазначив: “Регулювання в Європі можна умовно поділити на два варіанти: позитивна повістка та негативна. Перша являє собою спосіб регулювання, який полягає у тому, щоб прямо адресувати ті проблеми, які виникають у зв'язку з інтернет свободами. Тобто, у випадку виникнення проблеми поширення дезінформації, міжнародні організації чи наднаціональні структури пробують розробити ряд норм та стандартів, які прямо адресують проблему дезінформації. Інший варіант реагування на проблеми з дезінформацією та порушенням свободи в інтернеті - це перелік гарантій і свобод, порушення яких буде вважатися посяганням на інтернет свободи чи права в інтернеті. Тобто, в рамках негативної повістки на нормативному рівні встановлюється те, що можна робити, що не можна робити та що саме вважається порушенням.”
Крім цього, в рамках першої сесії Артуро Дж. Каррілло, презентував результати тематичного дослідження, зокрема щодо виборів Президента США у 2016 році. Так, у ході виборів широка група росіян досліджувала державні бази даних виборців на предмет їх незахищеності; зламала мережу кампанію Гілларі Клінтон, мережі Комітету з виборів до Конгресу Демократичної партії США та Національного комітету Демократичної партії; спробувала зламати кампанію сенатора Марко Рубіо та Національного комітету Республіканської партії; оприлюднювала компрометуючу політиків інформацію в Інтернеті; поширювала пропаганду в Facebook, Instagram і YouTube; організовувала мітинги у Флориді та Пенсильванії; організовувала зустрічі з учасниками кампанії Трампа та його однодумцями; а також надіслала компанії Trump Organization ділову пропозицію про будівництво хмарочоса в Москві.
Мета, визначена американським розвідувальним співтовариством і підкріплена доказами, зібраними спеціальним прокурором Робертом Мюллером: завдати шкоди кампанії Клінтон, підвищити шанси Трампа та посіяти недовіру до американської демократії в цілому.
Американські спецслужби дійшли висновку, що Росія не змінила фактичну чисельність голосів виборців під час виборів 2016 р. Але мішенню росіян до Дня виборів дійсно були системи реєстрації виборців або державні вебсайти принаймні у 21 штаті, вони отримали повний доступ до систем деяких штатів і вкрали особисту інформацію сотень тисяч виборців.
В рамках другої сесії ключові спікери Артуро Дж. Каррілло та Дмитро Коваль, доктор міжнародного права, викладач кафедри міжнародного права та законодавства ЄС НаУКМА, дослідник у Стенфордському університеті та інші експерти обговорили питання Інтернет свободи та боротьби з дезінформацією та інші питання, серед яких:
- Інтернет Свободи на глобальному рівні;
- право на конфіденційність в Інтернеті та на Свободу вираження поглядів онлайн;
- Інтернет Свободи в ЄС;
- боротьба з дезінформаційними кампаніями онлайн;
- тематичний приклад: COVID-19, "фейкові новини" та модерація вмісту.
Дмитро Коваль згадав Хартію основних прав Європейського союзу, в якій два права прямо адресують до питання інтернет свободи - це свобода думки, стаття 10 Хартії та вираження поглядів та інформації стаття 11 Хартії.
Дмитро Коваль окреслив документи, які безпосередньо пов’язані з проблемою дезінформації, зокрема:
- Communication on tackling online disinformation (укр. Комунікація щодо подолання дезінформації в Інтернеті) - документ про те, з чим стикаються сьогодні держави в інтернеті, в чому є загроза дезінформації та яким чином держави мали б реагувати на питання дезінформації.
- Кодекс практики Європейського Союзу щодо протидії дезінформації - необов'язковий м'який інструмент впливу Європейського Союзу на основних суб'єктів у сфері поширення інформації. Ідея цього кодексу в тому, щоб змотивувати основних гравців підписати його з метою подальшого дотримання зобов’язань щодо реалізації заходів з питань протидії дезінформації, передбачених Кодексом, таким чином, щоб не суперечити законодавству ЄС і законодавству про конкуренцію. Дмитро зазначив, що деякі інтернет гіганти та соціальні мережі, зокрема такі як Фейсбук, прийняли добровільно цей Кодекс для користування та зробили деякі кроки на зустріч ЄС для того, щоб цей Кодекс можна було імплементувати на європейському рівні (як приклад, створення бази даних політичної реклами, та інші заходи). “Це м'який інструмент, проте дієвий, який приводить до конкретних результатів.” - підкреслив Дмитро.
- План дій по протидії дезінформації - передбачає заходи з боротьби з дезінформацією. Документ закріплює певні зобов'язання тих, хто поширює інформацію, а також, зокрема, що боротьба з дезінформацією полягає серед іншого у необхідності поширення критичного мислення всіма можливими шляхами для того, щоб населення мало змогу відрізнити, якісну журналістику від неякісної.
- Європейська конвенція з прав людини та основоположних свобод, яка статтею 8 закріплює право на повагу до приватного і сімейного життя.
Артуро Дж. Каррілло звернув увагу на такий важливий документ, який також містить норми, котрі регулюють свободу вираження поглядів - Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, в якому статтею 19 право на вільне вираження свого погляду. Відповідно до МПГПП, існують певні типи висловлювань, які ніколи не слід обмежувати, зокрема: обговорення політики уряду та політичні дебати; звітування про права людини, діяльність уряду та корупцію в уряді; участь у виборчих кампаніях, мирних демонстраціях чи політичній діяльності, в тому числі за мир чи демократію; і вираження думки та інакомислення, релігії чи віри.
Під час онлайн-конференції розглядалися деякі приклади тематичних досліджень, зокрема: ДЕЗІНФОРМАЦІЯ COVID-19 в США та інших країнах.
Кілька повідомлень про російські та китайські дезінформаційні кампанії щодо COVID-19 у США та Західній Європі для поширення "паніки та страху".
Мета - посилити кризу охорони здоров'я в США та інших країнах, посіяти поділ та підірвати довіру громадськості до реакції влади на кризу.
Приклади включають антиамериканські теорії змови та кампанії проти вакцин.
У деяких країнах, включаючи США, навіть з’явилися повідомлення про кібератаки на лікарні, які затримували медичне обслуговування пацієнтів.
Артуро Дж. Каррілло також розглянув українські законодавчі поправки щодо дезінформації 2020, а саме - урядовий законопроект від січня 2020 року, який пропонує зміни до законів для запобігання дезінформації та сприяння національній інформаційній безпеці.
Людмила Опришко, медіаюристка ГО «Платформа прав людини» також долучилася до обговорення, зокрема, вона зазначила: “Проблема дезінформації є для України вкрай актуальною, особливо з огляду на те, що в нашій країні точиться збройний конфлікт. На початку року ми обговорювали законопроект під умовною назвою “Про протидії дезінформації”, в якому також пропонувався певний механізм боротьби із поширенням неправдивих повідомлень. Ця тема є складною і неординарною, очевидно, що тут немає якихось простих рішень”. Людмила також розповіла про практику поширення неправдивих чуток, пов'язаних з COVID-19 та питання.
Крім цього, вона зазначила, що в фокусі уваги досліджень ГО «Платформа прав людини» були питання, пов'язані з національною безпекою та поширенням фейкової інформації. Зокрема, разом з партнерами з Лабораторії цифрової безпеки, експертами Платформи прав людини було проведено аналіз вироків, які ухвалювалися українськими судами в період з 2014 по 2018 рік та стосувалися справ щодо притягнення до відповідальності за поширення в інтернеті закликів до повалення конституційного ладу, сепаратизму та вчинення терористичних дій, тобто інформаційна підтримка тероризму. За результатами досліджень група експертів дійшла до висновку, що суди ухвалюють вироки, притягують осіб до відповідальності, в переважній більшості це умовне покарання, що не пов'язане з позбавленням волі. Проте, проблему дезінформації ці рішення не вирішили, тому що невідомо, чи було надалі видалено незаконний контент: “Жодне судове рішення не містить відомостей про те, що ж робити з цим незаконним контентом. Власне, перевірити чи залишався далі цей незаконний контент в інтернеті також було вкрай складно, оскільки посилань на нього не було. Але, як певний крок, який держава зробила в цьому напрямку, це рішення фактично проблему не вирішує”, - звернула увагу Людмила.
Віта Володовська медіаюристка ГО “Лабораторія цифрової безпеки” запропонувала до обговорення законопроект “Про медіа”, обмеження діяльності онлайн-медіа в інтересах національної безпеки.
“Запропонований законопроект пропонує врегулювати діяльність не лише аудіовізуальних медіа, але й вперше в Україні діяльність онлайн медіа, які на сьогодні взагалі знаходяться поза таким регулюванням” - зазначила Віта.
Вона також звернула увагу в обговорюваному проекті закону, розробка якого ще триває, на заборони онлайн-медіа поширювати контент щодо:
1)закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу України, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, матеріали або інформацію, які виправдовують чи пропагують такі дії;
2)висловлювань, що розпалюють ворожнечу чи ненависть до окремих осіб чи їх груп за національною, расовою чи релігійною ознакою;
3)висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та їх груп;
4)пропаганди або закликів до тероризму та терористичних актів, матеріали або інформацію, що виправдовують такі дії;
5)фільмів, розповсюдження та демонстрування яких заборонено відповідно до Закону України “Про кінематографію”;
6)висловлювань, або матеріали, що принижують або зневажають державну мову;
7)декомунізаційних обмежень.
“Законопроект містить низку положень, спрямованих на обмеження свободи вираження поглядів в інтересах захисту інформаційного простору України і в інтересах національної безпеки” - підкреслила Віта Володовська.
Підбиваючи підсумки першого дня, Ярополк Бриних, програмний менеджер Американської Асоціації юристів Верховенство права в України подякувавши учасникам конференції за участь у дискусії, зазначив: “Разом з експертами ми працювали над створення комплексного документа, який розглядатиме ситуацію з інтернет свободами не тільки на прикладі України, але й на прикладі інших країн світу, які стикалися з певними проблемами, та як вони боролися з тими чи іншими загрозами. Тож, такий документ, як і цей захист було проведено саме для того щоб за його результатами розробити рекомендації для державних органів, які тим чи іншим чином впливають на ситуацію свободи вираження поглядів онлайн”.
Переглядайте повний запис першого дня онлайн-конференції: