Продовжуємо ділитися Звітом, підготовленим за результатами І Щорічної міжнародної конференції «Права людини у цифровому вимірі: пандемія, виборчий і судовий процеси, національна безпека та свобода слова в Інтернеті», яку Американська Асоціація Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI) провела разом із партнерами.
23 червня, І день
«Дискусія: Сучасні тренди, пов'язані з дезінформацією у світі. Що робити з дезінформацією?»
4 блок
В обговоренні цього блоку взяли участь:
Давід Стулік, Старший аналітик Безпекового центру «Європейські цінності», Чехія
Eto Buziashvili, Research Fellow for the Caucasus at the Atlantic Council's Digital Forensic Research Lab (DFRLab), Грузія
Kateryna Kruk, Public Policy Manager for Ukraine, Regional Manager at Facebook, Україна/Польща
Anneli Ahonen, Senior fellow at ISD (Institute for Strategic Dialogue), Фінляндія
Основні питання:
1) Учасники дискусії виокремили такі основні тренди дезінформації у світі:
- використання дезінформаційних компаній, які часто об’єднують онлайн- та офлайн-сфери, наприклад, справа Пригожина у Литві, де ці сфери були поєднанні для цілеспрямованої інформаційної атаки щодо неефективності санкцій ЄС проти Росії;
- розширення варіативності дезінформаційних компаній, які серед іншого почали використовувати deep fake для генерування фейкових відео- і фотоматеріалів із застосуванням ШІ. Це створює величезні проблеми із розпізнанням дезінформації, зокрема для найбільших соціальних мереж (для прикладу «Facebook»), і реагуванням на неї;
- використання дезінформаційних компаній у виборчих цілях. Вже є достатньо прикладів, коли такі компанії впливали на вибори (США, Грузія) і використовувались у різних країнах як метод політичної боротьби. Спікери відзначали значний вплив Росії на проведення таких дезінформаційних компаній, особливо у країнах, де Росія просуває свої інтереси;
- підтримання (здебільшого Росією) деструктивних рухів (часто праворадикальних) з метою збільшення свого впливу на ситуацію у відповідній країні або відволікання уваги від інших важливих аспектів діяльності в цих країнах;
- використання в рамках дезінформаційних компаній у соціальних мережах скоординованої неавтентичної поведінки. Це діяльність акаунтів, створених для керування маніпуляціями громадською думкою або обміну дезінформацією, але які зовні виглядають як звичайні акаунти;
- все частіше для розповсюдження фейків використовується платформа «Telegram», оскільки вона позбавлена механізмів захисту від дезінформаційних компаній і її найменше можна регулювати.
2) Важливим є використання правильної термінології щодо опису фейків. І в контексті дезінформації необхідно розрізняти disinformation і misinformation. Таке розрізнення робить мережа «Facebook», що дозволяє їй ефективно діяти у випадку навмисного і злісного розповсюдження фейків, скоординованих дезінформаційних атак, але також відповідно реагувати на випадки ненавмисної, часто непрофесійної маніпуляції інформаційними повідомленнями, що також потребують реакції, але пропорційно до шкоди, яка може бути ними нанесена. У цьому контексті потрібно зберігати баланс між правом на свободу вираження поглядів в інтернеті, протидією фейкам та використанням мови ворожнечі (hate speech).
3) Оскільки роль соціальних мереж у боротьбі з дезінформацією дуже вагома, то ці платформи (для прикладу «Facebook») повинні правильно організовувати роботу в трьох напрямках: формування механізмів видалення дезінформації; створення інструментів обмеження доступу до дезінформації; просвітницька діяльність із виявлення фейків. «Facebook» блокує дописи при серйозному порушенні стандартів спільнот, і кожен рік ця соціальна мережа видаляє 1 млн акаунтів, які мали ознаки ботів. Формуючи стандарти спільнот, мережа співпрацює з міжнародними організаціями (наприклад, Всесвітньою організацією охорони здоров’я) та спеціалізованими тематичними організаціями та інституціями. Щодо механізмів обмеження, то «Facebook» приділяє цьому особливу увагу, оскільки це релевантніший метод боротьби, особливо якщо йдеться про misinformation. У цьому аспекті ведеться активна співпраця із організаціями, що перевіряють факти, та регіональними експертами; використовується обмежений режим поширення інформації (менше людей можуть побачити її у своїй стрічці) та маркування її відповідними позначками. Застосовуючи механізми обмежень, «Facebook» активно залучає ШІ, особливо для масштабування напрацювань організацій, що перевіряють факти. Просвітництво є не менш важливим для протидії дезінформації, тому ресурс регулярно проводить навчання з цієї теми, ініціює локальні інформаційні компанії у співпраці з авторитетними організаціями й експертами регіону.
4) Спікери відзначали труднощі з реагуванням на дезінформацію в онлайн-просторі, коли державні офлайнові механізми захисту є неефективними. Наводили приклад непрозорості фінансування політичних сил і неефективності наявного офлайн правого реагування на проблеми, які можуть виникати у цій сфері.
Переглянути запис сесії можна за посиланням: https://youtu.be/vsan-_JTa3I